четвер, 11 грудня 2025 р.

П'ятниця, 12.12.2025

 Зарубіжна література 7 клас

О. Генрі. Новела "Останній листок". Специфіка розкриття образу Бермана

Завдання 1. З перелічених якостей підкреслити ті, що були притаманні Берману:  дисциплінованість, вміння співчувати, мужність, скромність, брехливість, доброта, турботливість, підлість, готовність до самопожертви, ненависть, заздрість, чуйність, вірність, тактовність, щедрість.     

Завдання 2. Скласти сенкан на тему "Берман".    

Завдання 3. Дати відповідь на питання. Чи можна вчинок Бермана назвати подвигом?  

  • Виконайте тестове завдання  https://naurok.com.ua/test/start/151765     
  • Д/з  Повторіть вивчений матеріал за темами "Пам'ятаємо про минуле", "Сила дружби і кохання" 

 Зарубіжна література 8 клас

Е.В.Сігал "Історія одного кохання". Розповідь про зворушливе і трагічне кохання студента, сина мільйонера, до дочки бідного італійського емігранта

 Зарубіжна література 9 клас

Тема кохання у творі (Джейн Ейр - Едвард Рочестер)

 Зарубіжна література 11 клас

Віхи творчого шляху Федеріко Гарсіа Лорки. Жанрове розмаїття його лірики. Яскраві образи й символи у віршах поета "Про царівну Місяцівну". Своєрідність художнього світу "Гітара"

1.      Переглянити відеоурок

https://www.youtube.com/watch?v=vEkyUx94SbE

2.     Переглянути відеопрезентацію

https://www.youtube.com/watch?v=_CUX3SzHsWk

3.     Прослухати вірші

https://www.youtube.com/watch?v=3HBTdncz4Ms  «Про царівну Місяцівну»

https://www.youtube.com/watch?v=_UOPodX5TK4   «Гітара»

  • Д/з  1. Читати с.89-92.  2. Опишіть образ царівни Місяцівни.
Українська література 9 клас

Позакласне читання. Г. Сковорода. Поезії, байки, філософські трактати
  • Д/з  Підготуватися до уроку позакласного читання
  •  Г. Квітка-Основ'яненко "Пархімове снідання" (читати за посиланням)    https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=2447    
«Пархімове снідання» Квітки-Основ'яненка – це коротке гумористичне оповідання про купця Пархіма, який, вередуючи та примушуючи дружину купити йому «ласощів», врешті-решт сам змушений їсти гострий хрін (корінці), що так пече, аж сльози ллються, показуючи його жадібність і дурість. Повість навчає, що не варто бути жадібним та вередливим, бо життя може "відплатити" тим самим. 
Стислий зміст:
  1. Вередливий Пархім: Пархім, не бажаючи їсти звичайну їжу, влаштовує сцену, вимагаючи різноманітних "ласощів" (родзинки, кав'яр тощо).
  2. Дружина йде на поступки: Дружина, щоб позбутися його вередливості, дає йому гроші, а він, «сміючись та думаючи собі: "Оттак ти жінку провчи!"», йде на ярмарок, але не купує нічого, крім гострого хрону.
  3. Смішне «снідання»: Повернувшись, він починає "добре" снідати, насипаючи собі в рот цілі жмені хрону. Хрін так пече, що він плаче, його обличчя роздувається, а він стогне, не в змозі проковтнути, хоч і намагається з'їсти все до останнього.
  4. Мораль: Це «пархімове снідання» стало приказкою про марну жадібність та дурість, коли людина сама себе карає за власні забаганки. 

 “Салдацький патрет” аналіз (паспорт)

Автор – Квітка-Основ’яненко
Рік написання – 1833
Жанр – оповідання
Напрям – сентименталізм
Провідна думка –  не кожен спроможний правильно оцінити й сприйняти зразки мистецтва на належному рівні.
Герої:
маляр Кузьма Трохимович
Домаха
пан
Терешко-швець

Сюжет
Оповідання «Салдацький патрет» має підзаголовок “латинська побрехенька, по-нашому розказана”.

Якийсь-то пан захотів поставити в себе на «огороді» портрет солдата, щоб його птиці жахалися. Прочувши, що в Борисівці живе «скусний» маляр Кузьма Трохимович, пан замовив йому солдатського портрета. Вправний художник підготував картину, а щоб переконатися в її якості, вивіз власноруч мальований «патрет» солдата-москаля на ярмарок, поставив його на видному місці, а сам слухав, що говорять люди про його роботу.

Він так був схожий на справжнього, що перекупки підносили йому бублики, з ним загравали дівчата, а розгадав несправжність солдата швець, який побачив недоліки насамперед у погано змальованих солдатських чоботях. Таку «критику» маляр Кузьма Трохимович не лише стерпів, а й тут же взявся підправити чоботи. А от коли швець почав шукати вади ще і в солдатському «мундирі» (не так рукави пришиті), то тут вже маляр не стерпів і відрізав: «Швець, знай своє шевство, а у кравецтво не мішайся!».

Портрет у творі виконує подвійну функцію. З одного боку, він — витвір народного мистецтва і сприймається як реальність, з іншого — це штучність, копія дійсності. Крім того, він створює безліч комічних ситуацій: чим довше перебуває на ярмарку, тим більше народу долучається до розваги, при цьому портрет є високим зразком народного малярства. Мальований солдат сприймається як справжній, але постає як декорація. Народ спочатку сприймає його як живу реальність і до нього йдуть з подарунками, пропозиціями. Поведінку персонажів об’єднує одне — неготовність сприйняти побачене як витвір мистецтва.

Складна, майстерно створена ідейно-художня система, оригінальна за жанровою структурою. За композицією оповідання схоже з вертепною драмою: має 11 самостійних епізодів чи портретів, об’єднаних спільним образом Кузьми Трохимовича. При цьому письменник орієнтується на народну казку про різнотипні пригоди героя й на літературні твори з ланцюговою композицією.

Оповідь хоча й близька до усно-анекдотичної, але вона докладна, розважлива, спокійна за темпом. Оповідач постає мудрою, досвідченою, добродушною людиною з народу. Дуже помітне використання розмовного стилю на початку оповідання. Багато коротких, обірваних речень, питальних і окличних.

Ефект живої розмови зі слухачем досягається неодноразовими звертаннями до нього. Твір насичений простонародними словами, діалектизмами, зворотами. Враховуючи бурлескність твору, вживається багато емоційно-забарвлених фразеологізмів. Використаний гротеск — образ самого Кузьми Трохимовича.


о

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)