середа, 11 лютого 2026 р.

Середа, 11.02.2026

 Зарубіжна література 5 клас

Ернест Сетон-Томпсон "Лобо". Авторські спостереження за світом природи

 Зарубіжна література 6 клас

Відкриті питання. Висловлювання щодо проблеми вибору у складних ситуаціях ( за вивченими творами: "35 кіло надії", "Жага до життя") 

 Зарубіжна література 7 клас

Шерлок Холмс як безпосередній учасник розв'язання сімейного конфлікту в оповіданні "Пістрява стрічка"

 Зарубіжна література 8 клас

"Ромео і Джульєтта" на кіноекрані. Від класики до сучасності

«Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра залишається однією з найпопулярніших тем у кінематографі, проходячи шлях від класичних театральних екранізацій до сучасних модернізованих інтерпретацій. Екранізації переосмислюють трагедію кохання через нові епохи, музику та культурні контексти, зберігаючи вічну актуальність сюжету.
Основні етапи екранізації:
  • Класика (традиційний підхід): Екранізації, що максимально точно відтворюють епоху Відродження, костюми та оригінальний текст Шекспіра. Відомим прикладом є фільм Франко Дзеффіреллі (1968), який став еталоном завдяки відповідності віку акторів персонажам та романтичній атмосфері.
  • Новаторство (музичне/балетне): Використання балетної музики Сергія Прокоф'єва, створеної у 1935-1936 роках, яка спочатку вважалася складною, але стала класичною інтерпретацією сюжету, транслюючи емоції через пластику.
  • Сучасність (модернізація): Перенесення сюжету в сучасні реалії (наприклад, фільм База Лурмана «Ромео + Джульєтта» 1996 року), де Верона перетворюється на американське місто, а ворожнеча кланів — на війну банд, при цьому зберігається шекспірівська мова.
  • Переосмислення (фанфіки/інші види мистецтва): Створення нових творів на основі сюжету, включаючи відеоролики, комікси та сучасні літературні інтерпретації, що продовжують життя сюжету в інші видах мистецтва.
Ці екранізації демонструють, що трагедія двох закоханих є актуальною в будь-яку епоху, змінюючи лише зовнішню форму, але зберігаючи глибинний емоційний конфлікт.

 Зарубіжна література 9 клас

Генрік Ібсен (1828-1906). Роль Г. Ібсена в розвитку світової драматургії (ібсенізм)

  • Запишіть в зошити термін "Ібсенізм".

«Ібсенізм» — особливість художнього мислення, творчого методу, який полягає у розкритті трагізму життя через психологічні колізії, поєднання зовнішньої та внутрішньої дії, інтелектуально-аналітичному підході до подій та образів, філософському осягненні дійсності, широкому використанні підтексту, символіки тощо.




Немає коментарів:

Дописати коментар